Назад
Елайнери виготовлені методом термоформування являють собою естетичну, комфортну та просту у догляді альтернативу класичним ортодонтичним апаратам. Попри значне зростання популярності, їхнім основним недоліком залишається важкість проведення фінальних етапів лікування. Дослідження виявило, що лише 29% пацієнтів успішно завершили лікування першим набором кап. У решті випадків була необхідність у виготовленні додаткового набору фінішних елайнерів, або у застосуванні класичних незнімних апаратів для завершення плану лікування.
Елайнери повинні бути досить еластичними для можливості їх одягання та знімання, але разом з тим забезпечувати достатню силу для ортодонтичного переміщення зубів. Під час використання елайнер зазнає деформації у кожній контактній точці і, як наслідок, відстає від поверхні зубів. Вертикальне підняття елайнера (вигинання) відбувається через різнонаправлені сили, що виникають в процесі використання, та являється однією з причин затримки переміщення зубів при лікуванні елайнерами. Для чіткого та прогнозованого лікування елайнер має щільно прилягати до поверхні зубів та залишатися добре зафіксованим, без зміщень чи вигинань.
Використання атачменів – один із способів зменшити ступінь вертикального підняття елайнера. В дослідженні було встановлено, що прямокутної форми атачмен, фіксований за 2 мм від рівня ясен забезпечує кращу ретенцію, чим такий же атачмен, фіксований по центрі зуба. У випадку коли елайнер є надмірно гнучким, особливо в приясенній частині, лікар не зможе повноцінно використати властивості атачменів для запобігання вертикального та горизонтального зміщення капи. Гнучкість елайнера в приясенній ділянці зменшує силу, що прикладається до зуба, а отже і погіршує процеси бажаного переміщення зуба, а також послаблює ретенційні властивості елайнера.
Елайнери таких систем як Invisalign, ClearSmile, ClearCorrect мають фестончасті краї як з язичного, так і з вестибулярного боку, що повторюють форму на рівні вільної частини ясен. Інші системи, наприклад Simpli5 і Red, White and Blue, виготовляють елайнери з рівним приясенним краєм на рівні 1 мм вище вільного краю ясен. Не проводилось жодних досліджень, щоб встановити, який вплив має форма приясенного краю елайнера на його еластичність. Проте, емпіричні дані від Nahoum вказують на гіршу ефективність фестончастих країв. Наш клінічний досвід застосування елайнерів для ортодонтичного лікування підтверджує це припущення.
Дане дослідження має на меті порівняти вплив на ретенцію елайнера трьох різних форм приясенного краю елайнерів, виготовлених із двох типів термопластичного матеріалу, з застосуванням атачменів та без нього.
Було виготовлено елайнери трьох типів, із різною формою приясенного краю: фесточнастим (повторює форму зенітів), прямим, на рівні зенітів та прямим на 2 мм вище рівня зенітів. Кожен із типів був виготовлений у варіантах із атачменом та без нього, що у підсумку дало 6 різних варіантів дизайну. Крім того, кожен із варіантів було виготовлено із двох різних термопластичних матеріалів – Invisacryl A та Invisacryl C товщиною 1мм, таким чином утворилося 12 дослідних груп. Щоб врахувати відмінності, що можуть виникнути при процесі термоформування, для кожної із дослідних груп було виготовлено по 3 екземпляри, тобто 36 елайнерів в загальному.
Із верхньощелепного типодонту Kilgore, без атачменів було отримано 6 силіконових відбитків. Після цього перші премоляри в типодонті замінили на ідентичні, але з фіксованими до них атачменами. Атачмени мали розміри 2,0х1,5мм в оклюзійно-гінгівальному та мезіодистальному напрямку відповідно та фіксувались в пришийковій третині вестибулярної поверхні вказаних зубів. Знову отримали 6 силіконових відбитків із типодонту. По кожному із 12 відбитків було відлито по 3 гіпсових моделі. Виготовлені моделі оформили, щоб забезпечити доступ до ясеневого краю та стандартизувати їхні розміри (найтонша ділянка на піднебінні = 14-16мм, відстань від цоколя до ріжучого краю центральних різців = 34-36мм, відстань від цоколя до мезіально-щічного горбка другого моляру = 34-36мм).
Для виготовлення елайнерів було використано пристрій для термоформування Ministar S, з дотриманням параметрів рекомендованих виробником кожного матеріалу. Щічний та піднебінний краї елайнерів було виміряно та обрізано згідно з попередньо спланованими варіантами, після чого всі нерівності заполіровано. В універсальній тестувальній машині було проведено тест, в ході якого вимірювалась сила, необхідна для зняття елайнера із типодонту Kilgore в напрямку перпеникулярному до оклюзійної площини. Тест було повторено 10 разів для кожного із 36 елайнерів, тобто всього 360 разів. Статистично було визначене середнє значення із показників трьох елайнерів у кожній групі, щоб точніше відобразити показник для кожної із груп в цілому. Статистичний аналіз та тест Бонферроні було проведено для визначення статистичної значимості одержаної різниці між групами.
При використанні атачменів елайнери з рівними краями (як на рівні ясен, так і на 2 мм вище) демонстрували суттєво вищі показники ретенції, чим елайнери з фестончастими краями, виготовлені з одного типу матеріалу Invisacryl. Результати елайнерів без застосування атачменів різняться: тільки група із рівним приясенним краєм розміщеним 2мм вище рівня зенітів демонструвала кращу ретенцію, в порівнянні із групою з фестончастим краєм, із того ж матеріалу; різниця в показниках ретенції між групою із рівним краєм на рівні зенітів та групою із фестончастим краєм не була статистично значимою. Крім того, ретенція елайнерів із фестончастим краєм з атачменами була суттєво нижчою, ніж у таких же елайнерів без атачменів.
У будь-якому дослідженні термоформованих елайнерів треба брати до уваги фізичні параметри технологічного процесу термічного пресування. Ми контролювали температуру нагрівання відповідно до рекомендацій виробника, стандартизували розміри цоколів моделей та слідували ідентичним процедурам при вирізанні кожного елайнеру. Ми усвідомлювали, що навіть ці міри не зможуть повністю ліквідувати відмінності між кожним виготовленим елайнером, тому ми зробили їх у трьох екземплярах кожен, протестували та визначили середній результат. Різниця між високими показниками ретенції в одній групі елайнерів та низькими в іншій може бути незначною, навіть якщо різниця між середніми величинами у цих групах є статистично значимою. Насправді серед 57 порівнюваних пар, в 11 з них результати були майже однаковими. З клінічної точки зору, ефективність переміщення зубів при лікуванні елайнерами буде максимальною у випадку використання матеріалу та дизайну приясенного краю, що мають найкращі середні показники ретенції.
Існує група матеріалів з аморфною будовою, які є більш прозорими, та група із кристалічною будовою, що характеризується меншою прозорістю. Invisacryl A та Invisacryl С були обрані як представники цих двох груп, відповідно. Оскільки полімери у Invisacryl A та Invisacryl С є ідентичними із Essix A та Essix C відповідно, то й властивості матеріалів будуть практично однаковими.
Попри те, що на перший погляд наявність атачменів повинна покращувати ретенцію, у випадку застосування елайнерів з фестончастим краєм та атачменів фіксованих на перших верхніх премолярах, ця гіпотеза не підтверджується через підвищену гнучкість країв елайнера. Показник ретенції, який визначався, відповідає силі, необхідній для того, щоб примусити елайнер обігнути атачмен. Оскільки елайнер ковзає по поверхні атачмена, то він оминає природні вигини на поверхні зуба. У випадку фестончастих країв елайнера, природні піднутрення на зубі забезпечують кращу ретенцію, ніж атачмен. У випадку рівних країв результат протилежний через більшу жорсткість елайнера.
З цього дослідження можна зробити наступні висновки:
1. найкращі показники ретенції зафіксовано у групі елайнерів з рівним приясенним краєм на 2 мм вище рівня ясен із матеріалу Invisacryl A та з викроситанням атачмену на першому премолярі
2. матеріал Invisacryl A демонструє суттєво кращу ретенцію, ніж Invisacryl С
3. елайнери з фестончастим краєм мають значно меншу ретенцію у випадку використання атачменів, ніж без нього
4. елайнери з рівним приясенним краєм на рівні зенітів показують суттєво кращу ретенцію, ніж елайнери з фестончастим краєм за умови застосування атачменів в обох групах
5. прямий дизайн приясенного краю (як на рівні зенітів, так і на 2мм вище них) у поєднанні з атачменами демонструє значно кращі показники, ніж такий же дизайн, але без атачменів
6. прямий дизайн приясенного краю елайнера зменшує його гнучкість, тим самим покращуючи ретенцію і здатність реалізовувати складні переміщення зуба (наприклад, нахил).